Більше не в змозі приховувати свої почуття, він їй освідчився...
Усамітнившись із Міцуки, Олійник нарешті зважився вилити Ліні душу. Вадим явно нервував та ледь підбирав слова...
- Последние три-четыре дня я постоянно о тебе думаю, - запинаючись, почав Вадим. - Смотрю на тебя и мне классно…Знаешь, раньше такого не было.
Ліна дивилася на Олійника якимсь холодним та в той же час розуміючим поглядом. Вадим продовжував.
- Я решил тебе рассказать это, потому что не хочу ничего скрывать, - опустивши голову, бурмотав Олійник. – Я сам не понимаю, почему все так…
- Мне очень приятно, ты молодец, что можешь все вот так вот высказать, - ввічливо відповідала Ліна. – Я бы, например, никогда не смогла признаться в своих чувствах.
Розмова не клеїлася. Вадим вочевидь бажав почути від Ліни щось конкретне. А Міцуки намагалася «виляти», не кажучи ні «так» ні «ні». Розмова припинилася, коли до кімнати зайшла Востокова...
