Ранок Володимир зустрів далеко не в найкращому гуморі. Ледь розплющивши очі, він відразу поскаржився, що ночуючи в одному ліжку із Востоковою, зовсім не виспався.

- Я ненавижу Анастасию Востокову, и весь мир ненавижу, - закутуючись у ковдру, сказав Дантес. – Я спал на самом краю. У меня вся поясница продута… Настя, ты феминистка, ненавистница мужчин…

Востокова, будучи ще сонною, зав'язала волосся у хвіст і пішла до ванної кімнати. А Дантес продовжував буркотіти. Вова скаржився, що у будинку дуже холодно та виказав своє невдоволення тим, що слід вставати так рано (у цей час на годинниках було близько десятої ранку).